Учнівське самоврядування — це педагогічна технологія, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних відносин виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості. Основні завдання діяльності учнівського самоврядування - організація життя учнівського колективу, яка реалізуються у залученні всіх його членів до планування, організації, контролю і підбиття підсумків навчальної і суспільно корисної праці. Основна мета — виховати в учнів активну життєву позицію, підготувати їх до дійової участі в демократичному управлінні суспільством.
Правова основа діяльності органів дитячого самоврядування: Конституція України; Конвенція ООН про права дитини; Закони України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про дитячі та молодіжні громадські організації»; розпорядження та накази місцевих органів виконавчої влади та управління освіти і науки; навчального закладу.
Учнівське самоврядування сприяє виробленню в учнів таких якостей як
- відповідальність за доручену справу, за колектив, за все, що відбувається навколо;
- принциповість — вміння критикувати, належним чином сприймати критику, давати об'єктивну оцінку власним вчинкам і оточуючих людей; самостійність; готовність залежно від конкретних умов знаходити правильне рішення, долати труднощі;
- творче ставлення до дійсності;
- вміння виявляти ініціативу, вносити в будь-яку справу свої зусилля, думки, пропозиції.
Основні напрями діяльності органів дитячого самоврядування:
- якнайширше залучення дітей та молоді до активної участі в житті колективу, громади;
- розкриття, самовдосконалення та самореалізація особистості; її моральний та духовний ріст;
- захист прав та інтересів членів свого колективу;
- організація просвітницької роботи серед своїх однолітків;
- організація життя та діяльності свого колективу;
- підготовка до майбутнього дорослого життя, орієнтовний вибір майбутньої професії.
В основному виділяють дві важливі функції учнівського самоврядування:
1. Забезпечення злагодженої роботи всіх колективів у навчальному закладі, оптимальне рішення повсякденних завдань з урахуванням інтересів учнів, щоб кожному було комфортно і залежало б це від нього.
2. Підготовка учнів до участі у майбутньому управлінні державними і громадськими справами, оволодіння знаннями, вміннями і навичками управлінської діяльності.
Робота учнівського самоврядування починається з вибору його членів. Кандидатури детально вивчають, підбирають тих, хто користується в учнів авторитетом, вимогливий до себе й до інших, принциповий в оцінці поведінки своєї і товаришів. А такі висновки можна зробити, лише проводячи соціометрію класного колективу. Ураховують також імпульсивність, легку збудливість, які виявляються в учнів у формі неврівноваженості, невміння володіти собою. Такі активісти школи намагаються вирішити конфлікт або вплинути на товаришів не силою переконання, а криком, погрозами, що призводить до нових конфліктів, негативно позначається на авторитеті органів самоврядування. Члени шкільного парламенту повинні усвідомити, що вони не мають особливих прав і привілеїв, на них покладено додаткові обов'язки і, отже, їм виявлено довіру. Хоч би які функції виконував активіст, його треба навчити самостійно мислити, аналізувати й оцінювати конкретну ситуацію з громадянських позицій, приймати розумне рішення. Тому під час обговорення конкретних питань допускаються дискусії, прислухаються до пропозицій активістів, довіряють членам самоврядування втілювати в життя не тільки свої поради, а й пропозиції активу.
Вищим органом учнівського самоврядування є загальні збори його членів або учнівська конференція. Виконавчий орган підзвітний загальним зборам. Учнівські збори бажано проводити не менше двох разів на рік (у вересні визначаються завдання на новий навчальний рік, у травні виконавчий орган учнівського самоврядування (учнівський комітет, рада лідерів, рада учнівського колективу, парламенту, учнівського представництва тощо) звітується про виконану роботу.
Доцільно напередодні проведення звітно-виборних зборів провести з учнями дебати, дискусії, ділові ігри з проблеми створення умов для ефективного функціонування учнівського самоврядування, допомогти учням у визначенні структури учнівського самоврядування, основних напрямів діяльності та змісту роботи, прав і обов'язків членів виконавчого органу.
Закони членів шкільного парламенту:
- Клопітливо збирати скарб знань
- Приносити користь і радість іншим
- Берегти здоров’я своє і оточуючого світу
- Чесно і відповідально відноситися до обраної справи
- Разом організовувати, творити разом
- Сперечатися і доводити
- Залучати дорослих до діяльності і допомоги
- Набиратися досвіду самоврядування у інших, ділитися своїм
- Приносити славу рідній Україні, школі.
Поради педагогам-консультантам:
• постійно цікавтеся завданнями, які розв'язують органи самоврядування;
• разом з учнями ведіть пошуки шляхів вирішення цих завдань;
• допомагайте учням у визначенні мети діяльності, складанні плану, аналізу роботи;
• не беріть усю відповідальність за роботу органів учнівського самоврядування на себе, намагайтесь зробити так, щоб учні самі знайшли вихід із найскрутніших ситуацій;
• залучайте, якщо це необхідно, до вирішення управлінських завдань інших членів педагогічного колективу;
не займайте позицію спостерігача, активно допомагайте втілювати в життя рішення, прийняті органами учнівського самоврядування;
• консультуючи, постійно навчайте актив, готуйте його до самостійної роботи.
Співпраця керівництва школи з учнівським самоврядуванням передбачає:
відмову від адміністративного характеру управління; в своїй основі — повагу до особистості школяра; особливу організацію діяльності, яка породжує у школярів потребу в самоврядуванні; конкретну методику залучення учнів до процесу творення; дружні, товариські, довірливі стосунки між педагогами й учнями; захищеність школярів від приниження, звинувачень, докорів, образ підозрою у нездатності або небажанні брати участь у діяльності; унеможливлення примусу до діяльності; впевненість у досягненні мети; створення інтелектуального тла колективу; колективний, спільний аналіз загальної роботи; звільнення від звички мовчати.
Доцільно організоване за змістом і формою учнівське самоврядування має потужний виховний потенціал, розвиває лідерські якості, формує соціальний досвід та ціннісні орієнтації, створює простір для самореалізації, сприяє усвідомленню особистістю своїх прав, свобод, обов'язків, задоволенню потреб у спілкуванні з однолітками, самоствердженню в суспільно-значимій діяльності, захищає від негативних впливів соціального середовища, виховує активних громадян держави.
На сучасному етапі учнівське самоврядування є самостійним соціальним інститутом, який забезпечує громадянське становлення особистості.