Як запобігти конфлікту?

Вдало вирішений конфлікт — це неабияке вміння. «Конфлікт» — маленьке слово, а скільки різних думок, асоціацій і навіть емоцій, здатне викликати! Згода — наслідок вдалого подолання конфлікту, коли немає переможців і переможених, ображених і незадоволених. Правила поведінки під час конфлікту здаються дуже простими, знайомими з дитинства, але на практиці ми часто нехтуємо ними.

Безконфліктне спілкування — це взаємодія, заснована на взаєморозумінні, толерантності, емпатії, взаємодопомозі, толерантності та дружньому ставленні.

У процесі спілкування між людьми можуть виникнути різного роду конфліктні ситуації, пов’язані з тим, що кожна людина індивідуальна. Всі люди різні, мають різне виховання і світогляд, відрізняються один від одного поглядами на навколишні речі, що відбуваються події і явища.

Саме тому неможливо повністю уникнути конфліктів. Однак не завжди конфлікти призводять до сварок або скандалів. Уникнути конфлікту дозволяє хороше виховання, а також деякі переваги в характері. Конфлікт може бути негативним або позитивним, це залежить від того як його сприймають сторони. Іноді саме конфлікт служить стимулом і поштовхом до певних змін або прогресу.

Уникнути негативної і неконструктивної взаємодії, необхідної для того, щоб не виникло конфліктної ситуації. Досягається це за допомогою безконфліктного спілкування.

Основними принципами безконфліктного спілкування є:

• Не навішувати на співрозмовника «ярлики», уникати стереотипного мислення про інших людей.
• Не допускати навішування «ярликів» на себе.
• У процесі спілкування орієнтуватися на кінцевий результат, а не на відносини.

Прийоми і принципи безконфліктного спілкування:

• Принцип порядності — передбачає ставлення до іншої людини, навіть до незнайомої, як до порядної і гідної поваги, незалежно від її соціального статусу, зовнішнього вигляду, національності і т. д.
• Принцип збереження недоторканності і суверенітету гідності людини — передбачає дотримання між партнерами по спілкуванню взаємної поваги і взаємного дотримання права на честь і гідність.
• Принцип терпимості — спрямований на запобігання руйнування гуманістичної основи, цінностей і норм спілкування.
• Принцип благородства і терпимості — передбачає дотримання правила «спілкування на рівних», виключення з процесу спілкування будь-яких конфліктогенів, переваги одного опонента над іншим, зарозумілості. Благородство під час спілкування проявляється як тактовність, скромність і делікатність.
• Принцип милосердя — передбачає визнання учасників спілкування такими, якими вони є насправді, в разі якщо людина ділитися своїми проблемами, то необхідно проявити співчуття. Співчуття має бути щирим і заснованими на любові і милосерді до ближнього.
• Принцип ненасильства — передбачає, що процес спілкування повинен протікати без образ, принижень і принижень співрозмовника і оточуючих людей. Кожен з партнерів зобов’язаний поводитися належним чином, незалежно від обставин, що складаються.

Поради для ефективного безконфліктного спілкування

Безконфліктне спілкування має базуватися на таких чинниках:

• Емпатія

По-перше, в конфлікті важлива емпатія, як прагнення і здатність найбільш повно зрозуміти і відчути іншу людину. Повинні завжди пам’ятати, що диму не буває без вогню. Кожна людська думка і емоція має своє підґрунтя, і вкрай важливо її усвідомити і відчути, щоб підібрати важливі саме для цієї людини слова, щоб переконати її, без тиску і образ. Кожна людина інтуїтивно відчуває, як ми до неї ставимося і сприймаємо. Навіть усмішка не замаскує зневаги чи іронії. Замість того, щоб вчитися приховувати своє справжнє ставлення до людини за маскою бездоганної ввічливості, слід виховувати в собі щиру повагу до кожного. Всякий конфлікт — життєвий урок, який спонукає нас до саморозвитку, до кращого усвідомлення причин своєї поведінки і причин тих чи інших реакцій людей.

• Володіти собою

По-друге, слід вчитися володіти собою, справлятися з хвилями гніву, які наринули на вас. Одна з психологічних практик — практика «заземлення» негативних емоцій. Вона полягає у візуалізації гніву (це може бути, наприклад, вогненний стовп, іскриста куля, що палає, або щось подібне) і уявному напрямку його до землі. От тільки, під час конфлікту важко зосередитися на емоціях і зануритися повністю у свою уяву.

Легше скористатися методом йогівського дихання (на час замовкнути, зробити кілька повільних, глибоких вдихів-видихів), при цьому потрібно прагнути піднятися над ситуацією, спробувати поглянути на себе та опонента збоку і відразу ж нагадати собі, що не емоція повинна керувати нами, а ми емоцією.

• Асертивність

По-третє, в психології існує поняття «неконфліктної поведінки», або ж асертивності, що передбачає не тільки наявність поваги до себе та опонента, але і чесність (відмова від різного роду маніпуляцій, хитрощів), визнання того, що кожна думка має право бути (навіть якщо воно здається нам неправильною, безглуздою, невигідною для нас). Кожна людина має право на свою позицію (навіть якщо ця позиція неприйнятна для нас, і ми чітко усвідомлюємо, що друг глибоко помиляється). Якщо ми з самого початку налаштовані на співпрацю, а не на відстоювання своїх інтересів будь-якою ціною, то можна сподіватися на конструктивне розв’язання конфлікту.

• Я — висловлювання

По-четверте, використовуємо прийом «Я — висловлювання»: замість того, щоб «тикати», вказувати на прорахунки друга, намагаємося окреслити свої потреби, вказати на причини своєї поведінки. Важко не погодитися, що між висловлюваннями «Ти постійно перебиваєш мене! Скільки можна! Дай мені сказати, а то забуду!» і «Мені вкрай важко говорити, коли мене перебивають. Я не можу зосередитися на своїх думках, а ще починаю нервувати» — величезна різниця. Відверто озвучити свої думки та відчуття — це велика сміливість, адже ми відкриваємося іншій людині. Але це потрібно робити, тому ми даємо можливість опоненту краще розібратися в ситуації, краще зрозуміти наші потреби, ми не лукавимо, а отже, викликаємо повагу і довіру до себе.

До того ж слід позбутися звички виправдовуватися і вперто стояти на своєму. Іноді буває дуже важко відверто зізнатися в тому, що аргументи опонента вагоміші наших, але це необхідно навчитися робити. З часом почнемо розуміти, що визнавати помилки та змінювати свої переконання — це зовсім не соромно, соромно бути впертим тільки заради іміджу.

Наше життя неможливо уявити без конфліктів, вони спонукають до розвитку, вдосконалення, рефлексії (але ці цілком позитивні речі відбуваються з нами лише за умов гідної та зваженої поведінки під час конфлікту). Вдало вирішений конфлікт — це неабияке вміння, яке людина набуває з досвідом, звичайно, якщо вона не соромиться визнавати своїх помилок, цікавитися методами самовладання і вчитися позитивно сприймати світ навколо, і з повагою ставитися до інших, не схожих на себе людей.